Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубнути

Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБНУТИ"
Гавань, -ні, ж. Гавань. Ой стояла на гавані против Яниколя; ой там була хуртовина із чорного моря. Мет. 431.
Зачи́н, -ну́, м. Начало, начинаніе, починь. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. ІІ. 96.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.
Куліти, -лію, -єш, гл. Хромать. Желех.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно. Конст. у.
Мо́рдочка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рда.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Гол. І. 251. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить. Гол. І. 349.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Увера, -ри, об. Упрямый человѣкъ. Вх. Зн. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.