Виясняти, -няю, -єш, сов. в. вияснити, -ню, -ниш, гл.
1) Выяснять, выяснить, разъяснять, разъяснить, пояснять, пояснить.
2) Вычищать, вычистить; сдѣлать свѣтлымъ, блестящимъ. Вияснила п'ятака. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило.
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Леда́щі́ти, -щію, -єш, гл. Разлѣниваться, портиться, дѣлаться негодяемъ.
Моро́зяний, -а, -е. = морозовий. Як будуть морозяні зіми, то це дерево вклякне.
Позбавити, -влю, -виш, гл. Лишить. Най ся багач не хвалить, що мя Гандзі позбавить. Бодай ти, мати, в світі не жила, що ти Ганнусі життя позбавила.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Твій, каже, челядинець великого стоїть.
Хоробро нар. Храбро.
Шкаворонок, -нка, м. шкаворо́нка, -ки, ж.
1) = жайворонок.
2) — зімовий = посміттюха, Alauda arborea.
