Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роззути

Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗУТИ"
Блинда, -ди, ж. Сильная накожная сыпь. Вх. Зн. 3.
Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.
Купчик, -ка, м. Ум. отъ купе́ць.
Лас, -су, м. Вкусъ, влеченіе, желаніе. Кожний Івась ма свій лас. Ном. № 7938.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Повиводитися, -димося, -дитеся, гл. 1) Вывестись, исчезнуть. Ведмеді у нас повиводились. 2) Выйти, выклюнуться изъ яйца (во множ.). Курчата вже повиводились.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання. Чуб. V. 490.
Тхніння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця. Левиц. І. 442.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЗУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.