Баклажка, -ки, ж. Ум. отъ баклага.
Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті.
Лан, -ну, м.
1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита.
2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Ум. лано́к.
Понехати, -ха́ю, -єш, гл. Оставить безъ вниманія, бросить. Мене понехав ту самісіньку одну в пустці. А як мені буде гірко, я вас понехаю. Ой вже ж очі надивилися, та вже понехали.
Призористий, -а, -е. = призорий.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Прогайнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш.
2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень.
Узнаватися, -наюся, -єшся, сов. в. узна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої.
