Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Гаїння, -ня, с. = гаяння.
Ма́тчин, -на, -не. = материн. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Тобі уся матчина худоба досталась.
Невдогад нар. Невдомекъ.
Острашка, -ки, ж.
1) Страхъ. Там острашка бере хто його й зна чого, — аж волосся стає. Новомоск.
2) Острастка.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий.
Подрочити, -чу́, -чиш, гл. = подратувати.
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ.
Спотикатися I, -каюся, -єшся, сов. в. спіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Спотыкаться, споткнуться. А на третім чистім полі кінь ся спотикає. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала.
Ущерити и ущирити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде.
