Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роззичати

Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗИЧАТИ"
Боковий, -а, -е. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. І. 231. боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. Н. Вол. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.
Загнива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загинати́ся и загни́тися, -ни́шся, -є́шся, гл. Загниваться, загниться. Стояча вода найчастіше зострічається в болоті; тут то загниваються останки ціх тварів. Дещо, 72.
Крашеник, -ка, м. = крашеняк. Вх. Зн. 29.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Починальниця, -ці, ж. Начинающая. П'ятниця — починальниця, а субота — шишкобгальниця. Мил. 149.
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Просатарь, -ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458. Cм. прохатарь.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.