Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розжитво

Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТВО"
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Каплиця, -ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Шевч. ІІ. 33. Ой ходімо у каплицю, Богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. О. 1861. XI. 108. Ум. капличка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Шевч. 407. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку? Стор. І. 182.
Масля́к, -ка, м. 1) Масленикъ (грибъ). Радом. у. Раст. Boletus luteus. ЗЮЗО. І. 114. 2) Слизень, улитка, Limax. 3) = маслянка 5. Вас. 182.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Розціпити Cм. розціпляти.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Хлопчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хлопець. 2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю. Рудч. Чп. 250. 3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія. Вас. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЖИТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.