Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розжитво

Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТВО"
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Домани́ти, -ню́, -ниш, гл. Приманить. Ніяк теляти до рук не доманиш. Черк. у.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. Ном. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. Чуб. III. 436. дя́дькова хі́та. Тюрьма. Грин. І. 112.
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти. КС. 1893. XII. 448.
Облімок, -мка, м. У гребенщиковъ: нижняя часть рога отъ основанія его. Вас. 163.
Помарити, -рю, -риш, гл. Помечтать. Левиц. І. 291.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у.
Путній, -я, -є. Путній, порядочный, дѣльный. Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62. Нічого путнього не пригадаю. Ком. I. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЖИТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.