Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розжитво

Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТВО"
Вислу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. ви́служитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Наде́рти Cм. надирати.
Одіво, -ва, с. Одежда, одѣяніе. Грошей треба було для обуви, для одіва і так для чого. Верхнеднѣпр. у.
Олійник, -ка, м. 1) Приготовляющій или продающій растительное масло. 2) Птица иволга. Вх. Пч. II. 13.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Подоживати, -ваємо, -єте, гл. Дожить (о многихъ).
Староство, -ва, с. 1) Область, управляемая старостой. ЗОЮР. І. 105. 2) Должность старосты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЖИТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.