Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роззявина

Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗЯВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗЯВИНА"
Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Відвітити Cм. відвічати.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Проплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Проплакать. 2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 264.
Стопити, -ся. Cм. стопляти, -ся.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЗЯВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.