Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роззлоститися

Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗЛОСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗЛОСТИТИСЯ"
Вивірити Cм. вивіряти.
Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Героїти, -рою, -їш, гл. Вдохновлять геройскими чувствами. Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Котл. Ен. V. 52.
Мерля́к, -ка, м. Трупъ, мертвець.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Потатуритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться. Може і справді впився, бо багато він випив, а може й потатуривсь, — його не розбереш, дуже єхидний чоловік був. О. 1862. VII. 40.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЗЛОСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.