Бойний, -а, -е. О зарядѣ: боевой. Бойний патрон.
Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. весною, на весні. Весной.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. б) = Картопля. в) — ди́ка. Thalictrum minus. г) — лісова́. Purola senuola. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Негода, -ди, ж. Непогода, ненастье. А дорога й негода крий Боже яка! Ум. негодна, негодонька. І сніг іде, і негодонька.
Перекаламутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Помутиться.
2) Возмутиться.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл.
1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Приліг на возі. Спочити прилягла.
2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла.
3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його.
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть.
Черваковитий, -а, -е. = червивий. Черваковитий оріх.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. 3) = чепець 4.
