Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздрочити

Роздрочити, -чу́, -чиш, гл. Раздразнить, раздражить. Нащо ж людей ви роздрочили? Котл. Ен. VI. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДРОЧИТИ"
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus. Вх. Пч. І. 11.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини. Мил. 171.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Поворотний, -а, -е. Возвратный. Шух. І. 154.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Пропекти, ся. Cм. пропікати, -ся.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Сядати, -да́ю, -єш, гл. = сідати.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Чабан, -на, м. 1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.