Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати.
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Ум. вітрячок.
Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись.
Йойкотня, -ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв.
Осияти, -я́ю, -єш, гл. = осіяти. Слава Господня осияла їх.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка.
Пообпивати, -ва́ю, -єш, гл. Опить (во множествѣ). Чи ми вас пооб'їдали, чи ми вас пообпивали?
Сокирний, -а, -е. Топорный.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.
