Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздродитися

Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДРОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДРОДИТИСЯ"
Видоптати, -пчу, -чеш, гл. = витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Зсукуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ. Аф. 462.
Му́ка 1, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Левиц. І. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 683. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали. Гол. IV. 492.
Наволі́чний, -а, -е. Посѣянный «наволо́ком». Чого се жито таке рідке? — Е, воно наволічне, то й рідко зійшло. Павлогр. у.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Неодміннонар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Прожуритися, -рюся, -ришся, гл. Пропечалиться, прогоревать.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Щипа, -пи, ж. 1) Щепка. Вх. Лем. 487. 2) = клешня (у рака). Вх. Лем. 487. Cм. щипало.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДРОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.