Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання.
Закачурити, -рю, -риш, гл. — хвіст. Спить кольцомъ хвостъ. Пес закачурит Хвіст як обарянец.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Позагризати, -за́ю, -єш, гл. Загрызть (многихъ). Ваші собаки вже скоро позагризають наших.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка.
