Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Борзитися, -жуся, -зишся, гл. Торопиться. Не борзися, з повагом.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Вам іти на мха, на темні луги. 2) Очески овечьей шерсти. Ум. мошо́к.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Прочинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. На зорі-зорі я прочнулася. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». 2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він.
Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е. Разнообразный. Вуін пише листи розмаїті. Було в барилах ренське розмаїте. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті.
Румати, -маю, -єш, гл. = рюмати.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти?
