Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Бельок, -лька, м. = белька.
Божественний, -а, -е. Божественный. Усю утреню божественную вислухає.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Поморежити, -жу, -жиш, гл.
1) Вышить ажурно.
2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено.
3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками.
Роскурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася.
2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Ум. цурпалочок.
