Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Вихилясом нар. Извиваясь, выгибаясь. Тут танцювала викрутасом і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка.
Лупа́й, -пая, м. Глазъ (въ загадкѣ). Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Ум. любасо́к.
Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Сухорогий, -а, -е. ? Сухорогі (воли).
Терняк, -ка, м.
1) Терновый кустъ.
2) пт. Сорокопудъ, Lanius.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати.
