Веретінце Cм. веретенце.
Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры.
Нікчемний, -а, -е. Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду.
Ночувальниця, -ці, ж. Ночлежница, ночевальщица.
Прибічи гл. = прибігти.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає.
