Відроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відробитися, -блюся, -бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір обробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт.
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду.
Добу́ти, -ся. Cм. Добува́ти, -ся.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті.
Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його.
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю.
Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Цей причілок дуже стрімкий.
2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко.
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж.
1) Сторона (предмета), бокъ.
2) Косогоръ. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся.
