Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный.
2) Льготный, свободный.
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Жебрани́на, -ни, ж. 1) Нищенствованіе, выпрашиваніе. 2) Милостыня.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців.
Погіршати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало.
2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає.
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати.