Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Бухан, -на, м.
1) = буханець. Пшенишний бухан. Бухан хліба. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі.
Знеохотити Cм. знеохочувати.
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл.
1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла.
2) Лупиться, облупиться. Од сонця шкура на носі облазить.
Осьмак, -ка, м.
1) Старинная монета въ 4 коп.
2) Восьмая часть. Ум. осьмачок. В тій калитці три червонці, пам щедричкам, по осьмачку. пів осьмачка. 1/16 часть. Cм. вісьмак.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ)
Проїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Проїхали поле, проїхали друге.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
Соковитий, -а, -е. Сочный.
