Верба, -би, ж. Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила. Не стояла б до півночі з милим під вербою. Будь високий як верба, а багатий як земля. у його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы. куди не підеш, то золоті верби ростуть. Вездѣ испортишь дѣло. вербу носити почав. Запилъ.
2) — дика = дереза. Ум. вербка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Накупува́ти, -пу́ю, -єш, гл. = накупити. Накупували вони вина всякого.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Стрепет приснув над кущами. Присне сніг із під копит. Приснули на синім морі скалки. З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати.
Храмування, -ня, с. Празднованіе храмоваго праздника. Вернулась наша Параска з храмування до господи.
