Бубончик, -ка, м. Ум. отъ бубонець.
Ди́вно нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Ди́вно здава́тися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. Ум. Дивне́нько.
Закропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закропи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити.
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться.
2) Качаться въ люлькѣ.
3) Качаться на качеляхъ.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися.
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1.
Обсіктися, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Лишиться всего. Обсікся, нічого нема.
2) коні обсіклися. Лошади оббили ноги.
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
