Вертання, -ня, с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання.
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Гу́ркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи.
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. Голос дзвенить. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? 2) Жужжать. Дзвенять трутні.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи.
Новосвіт, -ту, м. Новыя вѣка. Встрѣчено у Кулиша: Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!... Світило творчества, Гомере новосвіту.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути.
