Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нестула

Нестула, -ли, об. Неумѣлый человѣкъ, неспособный къ самому простому дѣлу, а также и къ разговору. Верхнеднѣпр. у. Залюбовск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 559.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСТУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСТУЛА"
Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться. Св. Л. 131.
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Салтан, -на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький. Стор. І. 208.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.
Треа нар. Сокращ. треба.
Хромий, -а, -е. Хромой. Хрома вівця. Вх. Уг. 273.
Царева, -вої, ж. = цариця. Цар і царева на спацир йшли. Гн. І. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕСТУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.