Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Затіни́ти Cм. затіняти.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Cм. кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе.
Коновальський, -а, -е. Коновальскій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто.
Прогайка, -ки, ж. Промедленіе.
Рибацтво, -ва, с. = рибальство.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут.
Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
