Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непокірливо

Непокірливо нар. Непокорно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 554.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОКІРЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОКІРЛИВО"
Безрода, -ди, об. Безродный человѣкъ. Був він безрода та й пристав до нас доглядати двору. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Відділ, -лу, м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Доте́пниця, -ці, ж. Способная женщина.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Повигадувати, -дую, -єш, гл. Выдумать; изобрѣсть (многое). Чимало чого повигадували розумні та учені люде. Ком. II. 9.  
Подеякий, -а, -е. Кой кто, нѣкоторый. Желех. Вх. Зн. 51.
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. Н. Вол. у.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОКІРЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.