Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші.
Заку́тати, -ся. Cм. закутувати, -ся.
Замордува́ння, -ня, с. Убійство, смертоубійство.
Крин, -ну, м. Раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! В кринах схована криниця.
Опій, -по́ю, м.
1) Опой.
2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Урожай, -жаю, м. Урожай. Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю.
