Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный.
2) Льготный, свободный.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма.
Ляги́, -гів, м. мн. = лягови. Іде він до неї о пізніх лягах.
Матіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ругаться по матери. Іде піп, а він матіркує, сказано, п'яний. Став мене матіркувать.
Паритися, -рюся, -ришся, гл. Париться. Родився — не хрестився, у лазні не парився, на ввесь світ прославився.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку.
Трухан, -на, м. Индюкъ.
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар.
