Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті.
Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний?
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Полізун, -на, м. Сказочное существо: великанъ, одна рука котораго величиной съ обыкновеннаго человѣка; онъ не ходитъ, а лазитъ на колѣняхъ.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Прищ, -ща, м.
1) Прыщъ.
2) Родъ печенья. Прищі прищити. Ум. прищик.
Разом нар.
1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає.
2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити.
3) Иногда. Разом густо, а разом пусто.
4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. І дуже дорого, і гроші не можна разом.
