Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Лежа́йка, -ки, ж. Рыба Barbus fluviatilis.
Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками.
Підшальовувати, -вую, -єш, сов. в. підшалювати, -люю, -єш, гл. = підшильовувати, підшилювати.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було.
