Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неповинний

Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю. Стор. МПр. 84. 2) Не должный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 554.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОВИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОВИННИЙ"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя. АД. І. 131.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ. Вх. Лем. 415.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово. О. 1862. І. 75.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).
Тройця, -ці, ж. = трійця 1.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОВИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.