Відсторонитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Посторониться.
2) Отстраниться. Краще відсторонитись, ніж і собі у біду попасти.
Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу.
Діє́та, -ти, ж. Ландтагъ, рейхстагъ (въ Венгріи). Повідают люде, же дієта буде.... Найяснійший краль наш рачил дозволити, жеби всі народи зишлися радити.
Козацтво, -ва, с.
1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли.
2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва.
8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Надті́сувати, -сую, -єш, сов. в. надтеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Надтесывать, надтесать.
Новітній, -я, -є. Недавно появившійся, новый. Це новітня пісня. Це новітній пан.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка.
Хроніка, -ки, ж. Лѣтопись. Ум. хро́нічка. Ченці пишуть у своїх хронічках, що ляхи силоміць зробили з руського княжества польське воїводзтво.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.
