Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют.
Побачитися, -чуся, -чишся, гл. Увидѣться. Радіють, що побачились, говорять про все.
Поналовлювати, -люю, -єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати.
Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає.
Роздряпувати, -пую, -єш, сов. в. роздряпати, -паю, -єш, гл. Расцарапывать, расцарапать.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
