Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неприторений

Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські. 2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. О. 1862. VII. 22. Cм. непроторений.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 556.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПРИТОРЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПРИТОРЕНИЙ"
Белей, -лея, м. 1) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 291. Cм. бедрак. 2) Пентюхъ; болванъ. Вх. Лем. 391.
Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Пасемник, -ка, м. = пасемко. Гол. Од. 36.
Перемурувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестроить что нибудь каменное, кирпичное.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися. Кролев. у.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПРИТОРЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.