Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непорушний

Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою. Левиц. І. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОРУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОРУШНИЙ"
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Перстенина, -ни, ж. Перстень. Шкода моєй перстеники, що їй дурень носить. Гол. IV. 456.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОРУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.