Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непевність

Непевність, -ности, ж. 1) Невѣрность, ненадежность. 2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе. 3) Подозрительность, сомнительность. 4) Опасность, ненадежность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 553.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПЕВНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПЕВНІСТЬ"
Безриб'я, -б'я, с. Недостатокъ рыбы, безрыбье. На безриб'ї і рак риба. Ном. № 9799.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Ном. № 2268. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. МВ. ІІ. 37. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Ном. № 6465. Молодий козаче, чого зарурився? Чуб. V. 27.
Зверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Сворачивать, своротить, поворачивать, поворотить. Прошу вас, братця, на праву сторону звертаться. Макс. (1849). 20. Як кіньми звернув, аж Львів ся здвигнув. АД. І. 15. в'я́зи зверну́ти. Свернуть шею. Г. Барв. 112. ува́гу зверну́ти на. Обратить вниманіе. Що б він мені не росказував, а все було увагу зверне на те, що який гріх чіпати що чуже. Г. Барв. 360. 2) Сворачивать, своротить на кого (вину). Не звертай на людей, коли сам нашкодив. Харьк. Звикли усе на инших звертати, а себе неповинними в своїй біді чинити. К. Гр. Кв. XXXII. 8) Возвращать, возвратить. 4) Только сов. в. Скинуть, сбросить. Кобила хоче лошя звернуть. Н. Вол. у.
Коба, -би, ж. 1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425.
Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.
Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко. Гн. І. 168.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Стригавка, -ки, ж. Трясина. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПЕВНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.