Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натовкти

Натовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТОВКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТОВКТИ"
Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Відпалитися Cм. відпалюватися.
Гри́дка, -ки, ж. Часть рала = Жердка 3. Чуб. VII. 400.
Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.
Нави́снути Cм. нависати.
Поперержавлювати, -люю, -єш, гл. Перержавѣть, (во множествѣ).
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась! Шейк.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться. Котл. Ен. II. 28.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ). К. ЧР. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТОВКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.