Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл.
1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку.
2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала.
Обсіяти Cм. обсівати.
Оскаржувати, -жую, -єш, сов. в. оскаржити, -жу, -жиш, гл. Обвинять, обвинить, пожаловаться на кого.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. Очі понурив у землю.
Пообкурювати, -рюю, -єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).
Потакатися, -каюся, -єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби.
Уловитися, -влюся, -вишся, гл. Пойматься. Нехай вловиться в тенета, що на мене потай ставив.