Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова.
Відсторь нар. = відсторонь. При самотному житті одсторь од товариства.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Воно коштуватиме їх не багато. 2) = куштувати.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу.
Обтріпати Cм. обтріпувати.
Пралев, -ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається.
