Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки.
Дідо́чок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.
Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Бери воли та затягай вози. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. — на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. 4) Вербовать, навербовать. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. За жінкою яку худобу затяг! Затяг таки, заробив грошей.
Неїднаковість, -вости, ж. = неоднаковість.
Одягання, -ня, с. Одѣваніе.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу.
2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Товчільниця, -ці, ж. Работница, толкущая на ступѣ. І до печі куховарочку наняв, а до ступи та товчільницю.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику.
