Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настовбурчуватися

Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ"
Багня, -няти, с. = багнітка. Вх. Лем. 389.
Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Відтулити Cм. відтуляти.
Заквіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. закві́тнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Гол. II. 797. Ой заквітли хвіялочки, заквітла. Гол. І. 335.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Ном. № 280. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. МВ. І. 110. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. І. 148, 257, 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.