Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. 2) Стукотня (глухими ударами).
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл.
1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію.
Пиняво нар. Медленно. Робота йде пиняво.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся.
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Притискати, -ка́ю, -єш, сов. в. прити́с(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й... Який мороз притиснув!
2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки.
Ременик, -ка Ремешекъ.
Розвісити, -шу, -сиш, гл.
1) = розвішати.
2) — вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив.
3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив.
Чрести, чру, чреш, гл. Сдирать кору.
Шубовтнутися, -нуся, -нешся, гл. = шубовснути. Позабірала я відра швиденько, витягла води, а одно шубовтьнулось у колодязь.
