Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натовчи

Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТОВЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТОВЧИ"
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава. Левч. Желех.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Повсякчасний, -а, -е. Всегдашній. Мир. ХРВ. 273.
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765.
Тузлук, -ка, м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном.
Утомити, -ся. Cм. утомляти, -ся.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТОВЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.