Берегуля, -лі, ж. = берегівка. Hirundo riparia. Ум. берегулька.
Жо́рно, -на, с. Ручная мельница. В їх було жорно. О, які ж зуби! Усе молола ними як жорном добрим. Болѣе употр. во мн.: жорна. Добрі жорна все перемелють. Мав жорна, що руками хліб мелють. Части жорен: ла́би — ножки (4) поддерживающія колоду — толстую доску, на которой въ углубленіи лежить спідник — неподвижный жерновъ, а на немъ, въ обича́йці, — поверхни́к — верхній жерновъ; надъ нимъ перекладина на двухъ столбикахъ (въ видѣ буквы П), что называется кросна; сквозь отверстіе перекладины проходить погонач — шесть, упирающійся нижнимъ концемъ въ кагане́ць — круглую ямку въ верхнемъ жерновѣ, — погоначем вращаютъ жерновъ; зерно всыпается въ прого́рницю — круглую дыру въ центрѣ верхняго жернова, мука проходить мучнико́м изъ подъ жернова и подаетъ въ корито. Что-бы верхній жерновъ хорошо вращался на нижнемъ, черезъ послѣдній проходить желѣзное веретено, конецъ котораго входитъ въ углубленіе (кагане́ць) поркли́ці — полосы желѣза, проходящей черезъ центръ прого́рниці и утвержденной концами въ верхнемъ жерновѣ. Въ гончарскихъ жорнах нѣтъ лаб и колоди, а камінь лежитъ въ обичайці, надъ нимъ кросна и жарнівка ( = погонач), масса всыпается въ горло ( = прогорниця) и выходить изъ подъ жернова жолобом.Cм. еще млин ручний. Ум. Жоренця.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Обрепшитися, -шуся, -шишся, гл. = обрепкатися.
Применшати, -ша́ю, -єш, сов. в. применши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Проснутися Cм. просинатися.
Розмантачити, -чу, -чиш, гл. Растратить, промотать.
Скік II, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. То скоком, то боком. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. 3) мн. Ноги у зайца. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Пороги въ рѣкѣ. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи.
Употай нар. Тайно, секретно.
