Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Гірниця 1, -ці, ж.
1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає.
2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи.
Гробки́ Cм. Гробок.
Ковач, -ча, м. = коваль.
Назбіра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Собраться. Багацько назбіралось того люду.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав.
Теплина, -ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ.
