Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насторч

Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОРЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОРЧ"
Гавкучий, -а, -е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне. К. Дз. 49.
Гості́вство, -ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Повиводити, -джу, -диш, гл. 1) Вывести (многихъ). 2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.
Порадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Порадоваться. Німці не порадуються нашому безголов'ю. Стор.
Потомок, -мка, м. 1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків. Левиц. І. 159. 2) соб. Потомство. Мнж. 56. Мил. М. 65. Свій потомок поучу. Драг. 30. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки). Волч. у.
Сестрич, -ча, м. = сестрінець.
Скрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася. Чуб. V. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТОРЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.