Брилочка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово.
2) Условленный, условный.
3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє.
Відроджувати, -джую, -єш, сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Посідало з Ісусом багато митників.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Перебгати, -га́ю, -єш, гл. Перегнуть. Пей пояс на двоє перебганий.
Переставка, -ки, ж. Сѣть для ловли перепеловъ.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе.
