Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Веретенце, веретінце, -ця, с.
1) Ум. отъ веретено.
2) мн. Раст. Equisetum arvense.
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шле святого Ілію на вогняній колісниці.
Годувальниця, -ці, ж. Кормилица. Яра пшениця — годувальниця.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи.
Перехресток, -тка, м. Перекрестокъ, распутье. Ростикає ваші голови по перехрестках.
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка.
