Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл.
1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Син виганя з хати. Вигнала свиню з огорода.
2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу.
3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй.
4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало.
Відригатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відригнутися, -нуся, -нешся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся.
Вістовик, -ка, м. = вістовець. Скоро прилетить вістовик від дідуся.
Душогу́бник, -ка, м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство.
Полудень, -дня, м.
1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. о-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні.
2) Полдникъ. Ум. полуденько.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе.
Старанний, -а, -е. Старательный, заботливый.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ.
