Бугор, -гра, м. Бугоръ. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Ум. бугорок.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо.
Кінатов! Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: когда съ горъ спускаютъ внизъ по деревянному желобу срубленное дерево, верхніе рабочіе кричать стоящимь внизу вдоль желоба: клейгов! — крикъ, предостерегающій объ опасности отъ летящаго съ страшной силой дерева; когда послѣднее достигнеть конца желоба и рабочіе отбросятъ его въ сторону, они кричать: кінато́в! Крикъ этотъ передается, отъ одного къ другому все выше и, достигнувъ стоящихъ на высотахъ рабочихъ, служить для нихъ знакомь, что путь свободенъ для новаго дерева.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Лу́ччий, -а, -е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Староденний Дніпро.
Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней.
