Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набридати

Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла. Ном. № 6873.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИДАТИ"
Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці. Н. Вол. у.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. К. Досв. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. О. 1862. III. 34. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу К. ЧР. 147. козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131.
Комети нар. = коміть. Голуб в лету комети паде. Вх. Зн. 27.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Екат. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться. Шух. І. 83. ЕЗ. V. 180.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.