Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набридати

Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла. Ном. № 6873.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРИДАТИ"
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Відволода, -ди, ж. = відлига. Шух. I. 81.
Дотараба́нити, -ню, -ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий. Богодух. у.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. МВ. І. 100. На той саме час нахопився Чіпка. Мир. ХРВ. 330. 2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Мир. ХРВ. 12. Нахопився в лісі на вовків.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. І. 30.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.