Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Наробив справник біганини.
Да́льший, -а, -е. 1) Сравн. ст. отъ далекий. 2) Слѣдующій. Мушу сьогодні і завтра, і дальшого дня ходити.
Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. . 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Я нікого не забив, бо сам душу маю. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. 9) — ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. 10) — в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Забили їх у диби. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. 11) — доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. 12) — па́мороки. Cм. Памороки.
Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!»
Молокосо́с, -са, м. Молокососъ.
Оплать, -ті, ж. 1) Расходы. В хазяйстві оплать велика: на робітника, на вози. 2) Подать, налоги. Оплать велика.
Плястер, -ру, м.
1) Пластырь.
2) Сотъ меду.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L.
