Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наблажити

Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила. (Гуц. молитва). Шух. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБЛАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБЛАЖИТИ"
Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
Критика, -ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду. Чуб. III. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБЛАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.