Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набивати

Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. Шевч. 540. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. Чуб. І. 252. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4)черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. Сим. 129. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито. Ном. № 4057.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБИВАТИ"
Бакан, -ну, м. Родъ красной краски. Шейк.
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Відпрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. І. 108. Мнж. 102.
Доспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. доспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Допѣвать, допѣть.
За́совень, -вня, ж. = засов. Звенигор. у.
Меті́ль I, -те́лі, ж. = метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Мет. 185. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі. Чуб. V. 939.
На́прово нар. Наскоро, на скорую руку. Як шкода буде напрово продати хліб, то я заставлю у брата, або що. Павлогр. у.
Перегній, -гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170.
Тисячостежковий, -а, -е. Имѣющій тысячу дорогъ, тропинокъ. Перед очима тисячостежковий шлях за пороги. К. Кр. 25.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.