Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набивати

Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. Шевч. 540. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. Чуб. І. 252. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4)черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. Сим. 129. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито. Ном. № 4057.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБИВАТИ"
Вибатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки. Вх. Зн. 17.
Натантирити, -рю, -риш, гл. Наговорить, надѣлать? Се він натантирив, Левашову щось сказав, мусів той йому повірить, да ввесь город розчухрав. КС. 1882. V. 534.
Незгодний, -а, -е. Несогласный, нестройный.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Обпалювати, -люю, -єш, сов. в. обпалити, -лю, -лиш, гл. Обжигать, обжечь.
Покошитися, -шиться, гл. безл. = окошитися 2. Ти за всіх говориш, за все й відповідатимеш. Бунтуєш других, а на тобі все покотиться. Св. Л. 296. Иногда въ знач. окончиться. На тім не покотилось, що вибили Тимоху. Св. Л. 289.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.